>Ярослава Лаган, адвокат ЮК ADER HABER
Минулого тижня Верховна Рада України прийняла за основу зі скороченим строком підготовки Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб’єктів забезпечення цивільного захисту та імплементації норм міжнародного гуманітарного права у сфері цивільного захисту (законопроект №7255).
Це означає, що вже затверджено першу редакцію законопроекту, щодо якої буде вирішено, чи потребує законопроект доопрацювання. У разі наявності у парламентарів пропозицій та поправок до законопроекту у скорочені строки будуть внесені відповідні зміни, і вже після цього законопроект найімовірніше стане законом.
Законопроектом пропонується імплементувати в законодавство України положення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткових протоколів.
«Право Женеви»
Перед тим, як проаналізувати власне положення Законопроекту №7255, варто сказати кілька слів щодо згаданої конвенції, практичне застосування якої покликані забезпечити запропоновані законодавцями зміни.
Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни є одним з джерел міжнародного гуманітарного права (МГП) — сукупності норм міжнародного права, які застосовуються під час збройних конфліктів і спрямовані на захист жертв конфлікту, обмежують використання певних засобів і методів ведення збройної боротьби.
У особистому спілкуванні та у медіа міжнародне гуманітарне право часто називають простішим для розуміння терміном — «закони і звичаї війни», тобто межі дозволеного, які регулюють правила поведінки учасників збройного конфлікту та захищають цивільне населення.
Міжнародне гуманітарне право умовно поділяється на дві сфери: право війни, що стосується використання способів та методів ведення війни на полі бою (так зване «Право Гааги») і права людини, метою якого є захист цивільного населення («Право Женеви»). Складовою другої частини і є Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткові протоколи.
Власне, ця конвенція — не єдине джерело міжнародного гуманітарного права, в назві якого є слово «Женевська» — тож в межах цього коментаря надалі для зручності я називатиму Женевською конвенцією саме згадану конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.
Необхідність імплементації
Женевська конвенція є міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України — тобто, держава Україна визнала обов’язковість її застосування. Виникає запитання, навіщо норми цієї конвенції переносити в національне законодавство, невже самої ратифікації недостатньо для застосування Женевської конвенції?
Справа в тому, що не всі норми міжнародного договору не можуть бути реалізовані в реальних обставинах «напряму» за відсутності в національному законодавстві механізму їх реалізації. Інакше кажучи, законодавством України не визначені деякі повноваження і порядок дій суб’єктів, в тому числі органів державної влади і органів місцевого самоврядування, в окремих ситуаціях. А останні, відповідно до Конституції України, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ця проблема стала очевидною з початком повномасштабної агресії рф проти України і саме її концептуально покликаний вирішити Законопроект №7255.
Ключові пропозиції законодавця
Отже, Законопроектом, в тому числі, пропонується:
встановити перелік суб’єктів забезпечення цивільного захисту, до якого віднести: центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Раду міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, громадські об’єднання та громадян України.
Виникає питання, як саме громадян пропонується залучити до організації та забезпечення цивільного захисту – законопроект, як і Кодекс цивільного захисту в поточній редакції, цього не уточнює.
Можливо, форми і способи залучення громадян до забезпечення цивільного захисту все ж передбачать в наступній редакції – адже Законопроект в цілому спрямований в тому числі на залучення добровольців до ліквідації наслідків бойових дій та надання допомоги цивільним.
наділити Кабінет Міністрів України повноваженнями визначати: порядок ідентифікації загиблих із числа учасників воєнного конфлікту і цивільного населення та здійснення їх поховання; порядок маркування в особливий період будівель та споруд, транспортних засобів, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, розпізнавальними знаками (емблемами), передбаченими Женевською конвенцією, а також порядок видачі особам, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, посвідчень та розпізнавальних знаків (емблем), передбачених Женевською конвенцією.
Серед емблем, які застосовуються відповідно до норм МГП, Червоний Хрест, Червоний Півмісяць та додаткова емблема — Червоний Кристал (його запровадження передбачає відповідний Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 8 грудня 2005 року).
Зауважу, що ці емблеми можуть виконувати захисну і розпізнавальну функцію.
Захисна функція емблеми полягає у тому, що вона вказує на поширення на особу чи об’єкт особливого захисту, передбаченого Женевськими конвенціями та Додатковими протоколами до них. Таким захистом у воєнний час користуються, наприклад, медичний, духовний персонал, санітарно-транспортні засоби збройних сил, цивільні лікарні, їх персонал і санітарно-транспортні засоби, медичний персонал і транспорт національних товариств Червоного Хреста, медичних формувань іноземних товариств, інших добровільних товариств.
Розпізнавальна ж функція полягає у позначенні належності людини або об’єкта до Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
Прикметно, що законодавством України наразі вже детально урегульовано як порядок використання цих емблем із захисною та розпізнавальною метою (хто саме і як може використовувати емблеми передбачено Законом України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»), так і кримінальну відповідальність за незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею.
Ймовірно, пропоноване наділення Кабінету Міністрів України повановаженнями визначити порядок маркування розпізнавальними знаками та порядок видачі цих знаків має на меті детально урегулювати саме процедурну сторону питання та усунути прогалини у алгоритмі видачі емблем та посвідчень і маркування споруд.
Передбачити можливість залучення ЗСУ, військових формувань та правоохоронних органів до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, воєнного конфлікту чи терористичних актів, надання гуманітарної допомоги цивільному населенню, а також для проведення відновлювальних робіт; уточнити повноваження органів місцевого самоврядування в сфері цивільного захисту, в тому числі віднести до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад чимало повноважень в сфері цивільного захисту.
Серед таких повноважень, наприклад підготовка, затвердження, організація виконання та реалізація місцевих програм у сфері цивільного захисту.
Варто зазначити, що така пропозиція не узгоджується з діючим законодавством, нормами якого передбачено, що затвердження сільських, селищних, міських рад цільових програм з інших питань місцевого самоврядування належить до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад (п. 22) ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Так само незрозуміло, чи дійсно достатньо наразі фінансових ресурсів у місцевих бюджетах громад для виконання усіх функцій, які пропонується покласти на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до Законопроекту №7255 (наприклад, завчасне накопичення і підтримання у готовності засобів індивідуального захисту для населення).
Повномасштабна військова агресія рф проти України ставить перед законодавчим органом України нові виклики та завдання, для вирішення яких ведеться масштабна законотворча робота. Враховуючи, що Законопроект №7255, скоріш за все, ще буде доопрацьований, цікаво буде ознайомитися із його остаточною редакцією. Впевнена, що в процесі роботи над документом окремі недоліки законодавчої техніки будуть виправлені, а коментарі осіб, прав та обов’язків яких стосуються проаналізовані законодавчі зміни — враховані.
Очень ответственный и очень серьезный, всегда с телефоном и всегда на месте!
«Реклама — важнейшая составляющая современных интернет-ресурсов. Так что без меня — никуда!»
Образование:
- 2010-2015 Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана
Журналистка:
- 2019 Украинский новостной портал Комета
- 2016-2019 Издательство «Мост»
- 2014-2016 Арт-студия «Artem»»
