Проте навіть без нових антиросійських санкцій державі-терористу з кожним днем стає все складніше знайти покупців на своє «чорне золото».
Потік нафтодоларів вже невдовзі може дуже суттєво скоротитися, а з накопиченими за попередні періоди багатствами Росії доведеться розпрощатися на користь України.
Росія назавжди втратила статус надійного постачальника енергоресурсів в очах усього цивілізованого світу.
Раніше своє панівне становище на європейському енергетичному ринку РФ використовувала для отримання політичних вигод та здійснення тиску на залежних від її газу держав. Після початку активної фази війни в Україні європейці в черговий раз переконалися у тому, що для Росії нафта та газ — це лише інструмент її загарбницької політики та спосіб шантажу.
Здійснює цей шантаж РФ цілком відкрито, погрожуючи припинити постачання енергоресурсів у разі, якщо європейські країни не платитимуть за них рублями.
Так, 25 квітня стало відомо, що найбільша нафтова компанія РФ «Роснєфть» оголосила про проведення аукціону на продаж 6,5 млн тонн нафти. Умовою продажу була повна передоплата лота у рублях.
Як не дивно, охочих придбати російську нафту так і не знайшлося.
Крім цього, провал тендеру підкреслив загальні проблеми з продажем російської нафти. Для того, аби знайти хоч якогось покупця на своє «чорне золото», Росії доводиться пропонувати «знижку» — різницю між ціною еталонної марки нафти Brent та нафти, видобутої на території РФ. Ця знижка існувала завжди, однак складала символічні 1-2 долари. Однак після початку вторгнення її розмір досяг рекордних 30 доларів на кожному барелі нафти або до 30% від біржової ціни нафти Brent.
Російська вимога платити за нафту та газ у рублях виникла не на порожньому місці. Один з потенційних варіантів нафтових санкцій проти РФ полягає у тому, аби заморозити для країни можливість розпоряджатися виручкою від її продажу.
Саме ці санкції напередодні обговорювали офіційні особи США та Євросоюзу. Ймовірно, напрацьовані під час переговорів рішення можуть вже невдовзі стати основою для нового пакету санкцій проти агресора.
Потенційно, заморожені на спеціальних escrow-рахунках кошти надалі можна було б використовувати для повоєнної відбудови України.
Водночас на Заході все ще відмовляються від одномоментної заборони на торгівлю російською нафтою чи газом. Все через те, що така заборона може спровокувати різкий стрибок цін на енергоресурси. Як наслідок надходження Росії від експорту її нафти та газу до інших країн світу може навпаки збільшитися, що зберігатиме фінансову стійкість агресора.
Так, міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що повне ембарго може завдати серйозної шкоди європейським економікам, але не завдасть настільки сильного удару по Росії, як очікується.
Тим часом в Офісі президента України почали активно працювати над розробкою механізмів для стягнення заморожених раніше активів російського центробанку. Ці кошти можуть стати у нагоді під час відбудови зруйнованої російською армією інфраструктури.
Так, в Україні пропонують укласти спеціальний міжнародний договір за участі всіх країн, на території яких заморозили які-небудь російські активи. Ключова умова договору — зняття імунітету з коштів РФ та направлення їх постраждалим громадянам та юридичним особам, а також на відновлення зруйнованих міст.
Якщо ж укласти міжнародну угоду не вийде, в України є план «Б» — домогтися ухвалення рішення про передачу заморожених російських активів на користь України на рівні закону у кожній країні, де є ці заморожені активи. За словами представників Офісу президента, в окремих країнах подібні законопроєкти вже зареєстровані.
За приблизними розрахунками, Захід заморозив активів російського центробанку на загальну суму 350 млрд доларів. Основна сума цих коштів зосереджена у кількох країнах: у Франції (12% резервів), Німеччині (10%), Японії (10%) та США (7%). У цих чотирьох країнах розміщені близько 250 млрд дол центробанку Росії.
Продовження та ескалація війни росії проти України створює значний тиск на компанії та змушує переглядати свої рішення навіть тих, хто намагався обійтися «малою кров’ю». Зокрема це стосується і готельних мереж. Через свою організаційну структуру та права власності їх вихід є достатньо складним. Втім, репутація теж грає неабияку роль.
Американська мережа готелів Hyatt почала процес припинення бізнес-зв’язків з другим своїм готелем в країні-агресорі Hyatt Regency Sochi та зупинив надання корпоративних послуг. Інша американська мережа Best Western заявила про повний вихід з країни та з власності 6 готелів.
Крім того, Stora Enso продає свої російські лісопильні підприємства, а нафтосервісний гігант Halliburton може розірвати частину російських контрактів через санкції.
Загалом вихід трьох компаній з ринку може коштувати робочих місць близько тисячі росіян. Ще щонайменше 2000 співробітників вже російського аеропорту Внуково можуть втратити роботу через простій підприємства та значне зменшення рейсів.
Источник: epravda.com.ua
Максим Бируля – Редактор новостей – журналист
Опытный и талантливый журналист — самый старший в нашем коллективе. Мы все с ним советуемся!
«Главное — это оказаться в нужном месте вовремя!» Образование:
Обучение:
- 1974 — 1978 Львовское высшее военно-политическое училище. Факультет журналистики.
Журналистка:
- 2018 Украинский новостной портал Комета
- 2009-2018 Литературный фриланс
- 1996-2009 Корреспондент газеты «Московский Комсомолец»
- 1989-1996 Внештатный сотрудник СМИ,
- 1978-1989 Журналист «Вечерний Кишинев»
